якщо ви все ще думаєте, що українська музика зупинилася на рівні приколістичних пісень ВВ та Братів Гадюкіних - тоді отримайте від мене смачного стусана у вухо!
зара кайфую від щойнозавантажених альбомів:

'Ніагара' - Добра
альтернатива, трошки хардкору, фолькових наспівів
Завантажити

'Вперше чую' - SkaSka
авторська музика, арт-рок, трохи реггі
Завантажити

Як варіант доцільного використання невдалої фотки:

якби я був якимось великим прищем у політичній/економічній системі, я би не міг натішитися із себе та своїх колег. ну а подивіться самі: що б вони не вигадали, все начисто спрацьовує: натовп, мов ягнятко, жахається привида глобального потепління, б"є морди "за расовою ознакою", ходить у постійних депресняках і днями перелива з пустого в порожнє навколокризові теревені, отаке))

а я не хочу быть крутым,
я не хочу громко петь,
всё это дым, только дым,
а я боюсь угореть

приблизно так, ага? ;)

змінитися
поголитися
перестати пити
втратити все, тому що дорога - до нового кайфу
бігти, перечіплятися, падати, вставати, бігти
дивуватися з набутої нарешті свободи
хаха! навіть якщо це і піррова перемога, але пакет персикового соку в руці примушує повірити в прозору, але не прозоВу реальність
гггг, ну давай, скажи мені "до-ре-мі-до-ре-до"!!! мені ажнітроха не жаль, шо в нас з тобою не вийшло ніц, бейба! ;)

You want me to be there, to come with you
But instead of coming I`ll disappear in deja vue
Stepping down the road, rarely flashed in the headlight
Oh I never will tell ya what does it feels like

So I am going away from here
`coz I want the madness disappear.
Sitting in the pouring rain,
Thinking of you followed by pain

гиги, деякі френдяки так кумедно себе ведуть, коли чують, шо в нашій сім"ї телевізор викинули років зо п"ять тому)) дивуються і питають, округлюючи очі: "так як же ви ТАК живете???".. прикольно)) що відповісти?
це як невід"ємна частина нашого побуту, що руйнує націю зсередини:
-доза алкоголю п"ятничного вечора,
-доза енергетику понеділкового ранку,
-доза кави з цигаркою,
-доза "общєпітського" лайна
навколокризові розмови святкового вечора => криза ДУШ

але нафіг це все, чуваки! м"ясо є? сало є? чотко? ЧОТКО!!!)))

тіко... видужуй швидше, ОК?...

і все ж утікти з брудного, коханого, біло-сірого мегаполісу на 3 дні
жадібно жувати жаданого Жадана в жевріючій жорсткій напівтемряві плацкарту
думати про всіляку лабуду або кохання, стирчачи опівночі з вікна туалету на швидкості ~100 кілометрів на годину, вдень біля Сімферопольського МакДональдсу, ввечері крокуючи гальковим пляжем, вночі дослухаючись до темряви з гітарою наперехват
проходити наглухо замерзлими калюжами в затінку пишних вічнозелених пальм, кутаючись у шарф
доторкатися щокою до гладенької лискуче зеленої бамбукової гілки
кожну хвилину вічувати по-новому
осягати тісність цього світу, де всі твої друзі вже знайомі між собою, хоча ти і здогадатися не міг, що вони могли колись бачитися
їхати з настроєм 'Tuesday`s gone', а повертатися з настроєм 'Highway star'

нарешті, повернутися. рухатися в цьому місті, просуватися вулицями вздовж цікавих і похмурих і байдужих і веселих обличь, повз химерні та прекрасні та жахливі та затишні та недоречні будинки. разом кумедно ображатися на тяп-ляпчиських архітекторів. відчувати тепло її долоні крізь теплі жовті рукавички. малювати вдвох на замерзлому вікні маршрутки.

спочатку найважливіше: мамця в лікарні =( ледве її туди витурили всією родиною, бо ж пручалася, ніби ненаю хто. все буде ОК, я це знаю :)

хахаха! а колись я ж кохав

треба підлаштовувати себе, бо тоді навіщо мені тюнер?????

Боляче відпускати тебе на волю
Ти ніколи не підеш за мною
Кінець сміхові та м"якій брехні
І ночам - як спробам померти

(С)

Date:	2008-11-28 01:15
Subject:	блюз о пів на другу
Security:	Public
Mood:	indifferent
Music:	Bob Margolin - Not What You Said Last Night

ну от чому обов"язково не може бути зара гарного морозцю, веселого сніжка, рожевих щік? хоча, чесно кажучи, така погода - теж ніштяк, якщо правильно до неї поставитися і не сприймати її як "мряку, незрозумілість і всіляку безкайфову фігню", а, наприклад, як дещо таємниче, як творче, як тінь крила музи, як недодивлений залишок сну.

сьогодні півдня намагався зрозуміти, чи було насправді те, що я пам"ятаю зі вчора??? =)

незрозумілість, неясність, непідготованість до рішучих дій, і треба вирішувати щось, і треба говорити з нею, і треба зрозуміти, як обом вийти з цього замкненого кола

як же воно все так влаштовано дивно (це якщо не сказати "бл*дсько") в цьому світі... плюс - мінус, південь - північ, притягування - відштовхування - всі вони мають спільну точку дотику насправді!!! і всі все про цю точку знають, і для всіх вона невідома. один телефонний дзвінок, одна фраза, одне слово - здатне змінити полюси системи на протилежно заряджені. лавхейтлав, отак воно і є

чим більше дісторшну виходить з голови через гітару в комбо-підсилювач, тим більше його ж проходить через вуха з джерела (плеєра). закон збереження дісторшну?

там було до біса гарно, вузенькі чепурні вулички складалися з нереставрованих, але охайних будиночків, вологої від дощу бруківки, елегантного запаху кави, чепурних панів у пальтах і шляпах, і навіть чепурна гопота гиготіла щирою українською. було ідеально, було кайф, були наскрізь мокрі ноги, були відірваноголові друзі поруч.
але це не був ДІМ, це все було чуже. і я черговий раз переконався, що ніколи не покохаю це місто так, як своє рідне. образно кажучи, як би не було прикольно в "Дзизі", "Докер" мені подобатиметься завше більше. хоум із зе бест. фор ол зе таймс

tuesday`s gone with the wind. з вітром у моїх скронях. несучи
сотні малесеньких пожовклих листочків
прямісінько в нескінченність неба.
а в нас до біса красиве небо. напевно, безкрайнє небо - то єдине за що варто вмерти
так приємно нехтувати пунктуацією а також не ставити великих літер лише через те що
ними
починається
речення
а також казати дурниці писати дурниці думати дурниці ми все життя
думаємо
дурниці
зливай воду, Льохо, в тебе залишився, вирізаний з лайфівської картки, медіатор в кишені протертих джинсів і "Зе енд" у голові, а отже діло глина
варто просто turn the page і банально піти відрубитися
танки гради колони
арматура пожежа закони
війни
а десь там помирають люди
просто так
помирають

під настроєм "Контакту", Юпітер з Іо, Європою, Ганімедом та Калісто в окулярі пливли небом, аж поки не почали заходити один по одному за кут сусіднього будинку. так і знав, дивитися фільми такого штибу на ніч - шкідливо, адже півночі не можеш заснути, пірнаєш у ніч, у сотні мільярдів зірок, у Нескінченність.
напевно, Бог - це просто Нескінченність. тоді я вірю в Нього)

ніяк не можемо дійти до гарної назви гурту... поки чомусь є лише варіант "Палатєнєчко" :-D
так важко признатися собі, в тому, що ти Є насправді, і ЩО є ти насправді, і ЧОМУ є ти, і чому є САМЕ ти. сукупність складноорганізованих молекул, одновимірних струн, що коливаються, ссавець, що сяк-так проеволюціонував на слабкеньку четвірку...
ми чомусь так звикли, що речі є такими, якими їх бачимо, точніше, якими їх звикли бачити. чортяка, а, якщо ми всі - коливання, то як мислитиме висоорганізована радіохвиля? це якось занадто неканонічно - мисляча радіохвиля... з нашим теперішнім станом науки абсолютно все можливо
головне - побільше щиро посміхатися в сумні обличчя, в темні перевулки, в механіку депресії, в брак справжніх емоцій, в пику мегаполісові. "лиш божественна тромпіта грає й з хати не пускає"...

ну шо ж, гляну, шо на тому "Вертикалі-2008" твориться)
*відбув у напрямку Старих Петрівців*

Через 8 годин - потяг...
Так що іf you`re going to Crimea, be shure to meet some 7 crazy people there %)

безсенсовно дряпаючи пацифік ключем на стіні, чи замислююся про нескінченні світи в долонях, скронях, півлітрових "Оболонях"?
втрачаючи відчуття реальності навколишнього, чи варто робити крок назад? а крок убік?

якби мав голову, сів би робити розрахунково-графічну роботу з ПК за місяць, а не за ніч до крайнього терміну
якби мав гроші, завітав би на секонд-хенд

зрештою, все ніштяк) але все ж не все(((
підспівуючи Джимбо: Що МИ зробили з нашою Землею? що зробили МИ з нашою казковою сестрою?